- розпука
- -и, ж.Безнадія, відчай. || Душевний біль, страждання. Впадати в розпуку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпука
Смотреть что такое "розпука" в других словарях:
розпука — Розпука: безнадія, відчай, розпач [52] … Толковый украинский словарь
розпука — безнадія, відчай, розпач … Словник синонімів української мови
розпука — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розпукання — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
розпукати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
розпукати — а/є і розпу/кувати, ує, недок., розпу/кнути, не, док., розм. Те саме, що розпукатися 1). •• Се/рце розпука/є з являється великий душевний біль, гнітить страждання … Український тлумачний словник
шевеліти — шевеліти, рухатися, Ліниво зіви шевелить кріваві ..щука. [Звн 117]; Розпука обхоплює душу і чорні думки шевелить [Звн 122] [ВЛ] … Толковый украинский словарь
безвихідь — (безвихідне становище), безвихіддя, безвихідність, глухий кут; безнадія, безнадійність, безпорадність, безпросвіток, безперспективність (відсутність сподівань на краще); відчай, розпач, розпука (почуття сильного душевного болю, спричиненого… … Словник синонімів української мови
відчай — (почуття душевного болю) розпач, розпука, безнадія … Словник синонімів української мови
розпач — (стан сильного душевного болю, безнадійности), відчай, розпука, безнадія … Словник синонімів української мови
